Місце сленгової лексики у молодіжному мовленні

З метою з’ясування ролі сленгової лексики у підлітковому середовищі було проведено соціологічне опитування на базі 9-11 кл. Славутської ЗОШ №4.

Було опитано 80 респондентів, яким поставлено наступні запитання:

1. Чи вживаєте Ви у своєму мовленні жаргонні слова?

2. Якщо так, то що саме спричиняє їх вживання?

3. Вкажіть жаргонні слова та вирази, які Ви вживаєте найчастіше. Поясніть їх.

За відповідями на це питання було складено словник.

Результати опитування були наступними:

1. Із вісімдесяти опитуваних досить часто у своєму мовленні вживають жаргонні слова 30%, инколи – 60%, ніколи – 10%. Отже, переважна частина респондентів вживає жаргонні слова та вирази лише инколи.

2. Як зазначили респонденти, вживання жаргонних слів спричиняють наступні фактори:

– вплив оточення і друзів – 42,5% опитуваних;

– звичка – 60% респондентів;

– прагнення не вирізнятися серед инших – 75%;

– недостатнім свій літературний словниковий запас – 20% опитуваних;

– бажання бути сучасним – 57,5% опитуваних.

3. Сленгові слова та вирази, які вживають підлітки, є досить різноманітними і відмінними у різних групах людей. Наприклад, лексему «розуміти» в одній компанії звикли замінювати словом шарити, а в иншій – розчехлятися. Так само існують певні слова та вирази, які притаманні саме певній групі підлітків. Наприклад, для вираження подиву одні використовують слова «я в шокє», для инших більш характерними є слова «я холодний», _«я в трансі», «ти шо гоніш?» і навіть «хай мене покрасять».

Така різноманітність викликана насамперед тим, що підлітки прагнуть вирізнятися не лише як окрема суспільна група, але і як особистості, у даному випадку це відбувається з допомогою мовно-виражальних засобів. Через це багато підлітків намагаються ще більше урізноманітнити своє мовлення власними новотворами.

Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального (мовного) спілкування.

Сленгові номінації у контексті сучасної літератури

Останнім часом поширеним є залучення сленгових номінацій до мовлення теле- та радіопередач, газет, журналів тощо. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжної розкутости. Це підтверджує наявність величезного впливу сленгу як вияву молодіжної культури на людей різного віку.

Але сленг здобуває позиції не лише у ЗМІ та музиці – найвідоміші імена нового покоління у сучасній літературі пов’язані з цим явищем. Петро Білоус, доктор філологічних наук, говорячи про творчу індивідуальність письменника, зазначає: «Часом автори, зокрема, з нинішнього молодого покоління літераторів, вдаються до навмисного нагромадження вульгаризмів або жаргонізмів, чим прагнуть підкреслити власну мовну «незакомплексованість» і продемонструвати особисту творчу розкутість». Таке значне поширення сленгу у творах літератури можна зачислити до наслідків так званого «жаргонного вибуху», про який говорив В. Єлістратов. До прикладів сленгу у літературі можна зарахувати твори Юрія Андруховича, Світлани Пиркало, Оксани Забужко, Олександра Ірванця, Наталки Сняданко, Сергія Жадана, Любка Дереша та инших.

У поезії спостерігаються дві основні течії розвитку сленгової поетики: львівська («бубабістів») та київська («пропалограмотисти»), перша назва з тих, що подані у дужках, пішла від найменування літугруповання «Бу-ба-бу» (засноване 17 квітня 1985 р. у Львові), до якого входили Юрій Андрухович (Патріярх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій), а друга від назви збірки поезій «Пропала грамота» Юрка Позаяка (справжнє ім’я – Юрій Лисенко), до якої увійшли також і твори Віктора Недоступа, Назара Гончара, Сергія Жадана та ин.

Основні джерела сленгу

Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять новоутвори (неологізми), які формуються і змінюються разом зі змінами в суспільстві. За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям».

Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших факторів, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів, зокрема медичних, тощо.

Багато лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: шари, моргала, баньки (очі); лимон (мільйон грошових одиниць); стріляти (просити); поїхати (збожеволіти); бичок, чинарик (недопалок); кабак (ресторан); хахаль (кавалер, наречений); кішка (жінка легкої поведінки); миша (кишеньковий злодій); криса (той, хто краде у своїх); малахольний (ненормальний); чорнило (червоний портвейн); біоміцин (вино «Біле міцне»); шнобель, нюхало (ніс); замокрушити (вбити), зося і дося (відповідні марки вин «Золота осінь» та «Дари осені»).

Походження деяких слів молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів як зубр (людина, яка присвячує забагато часу навчанню), це слово, вочевидь, пішло від дієслова зубрити (вчити напам’ять); подібна ситуація в словах парохід (той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пропускає заняття) що складаються з двох основ пара та ходити (в першому випадку ) і гуляти (в другому); гуртак (гуртожиток) та инші. Цікавим є походження слова кентавр – підлабузник. Подібні слова є досить поширеними і завойовують позиції, через те, що мають яскраво виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим почуттям гумору – це «модно», «класно» і «хіпово». Власне, почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити свою особистість.

Вплив иноземних мов на молодіжний сленг

Англійська мова все більше й більше входить у наше життя і просто не може оминути таке явище, як молодіжний сленг, впливаючи на формування нових лексем. Проте, слід зазначити, що вплив англійської на молодіжну субмову є закономірним явищем. Як зазначає Д.С. Ліхачов у своїй праці «Арготичні слова професійного мовлення», аналогічно у колишніх німецьких, англійських, російських жаргонах домінантний вплив мали циганська мова та ідиш. Тому не дивно, що російський та український сучасний сленг певною мірою англізований.

Лексеми, що утворились від англійських слів, є результатом їх невдалої інтерпретації. Наприклад, згадуване гирла (дівчина), що пішло від перекрученого англійського girl (дівчина, дівчинка); у стосунку до слова хаза (у значенні дім, будинок) можна розглянути два варіянти виникнення, а саме: англомовне походження – з’явилось на основі англійського house (будинок), де буква [u] випала, а літера [а] утворилась на місці [о] для більшої схожости з українським «хата», инший варіянт – український, який полягає у трактуванні походження цього слова у результаті заміни [т] на [з], що надає слову іронічного забарвлення. Слово крейзі (божевільний), яке досить часто трапляється у мовленні сучасної молоді, є прямим запозиченням із англійської crazy зі збереженням значення. Подібно утворились слова: спікати (англ. speak) – говорити, беґ (англ. bag) – сумка, паті (раrty) – вечірка, фазер (father) – батько, мазер (mother) – мати, мані (money) – гроші, піпли (people) – люди, месаг (messаge) – повідомлення та ин.

Можна виявити не лише англійські запозичення, але і німецькі: авсвайс – посвідчення, ахтунґ – увага, варум – чому, вассер – вода; арабізми: кайф – задоволення, кайфувати – насолоджуватись.

Але все ж у молодіжній субмові є чимала кількість власне українських сленгізмів: дискогопалка – дискотека, лягти в краватку – покінчити життя самогубством, скинься в тюбик – там вогко і прохолодно – поводься тихіше, дріт – телефон, «мавпа», «жаба», «кракозябра» – комп’ютерний значок @, гальмо – людина, яка повільно реагує на все (поряд з цим словом вживається і суто російське «тормоз» з тим самим значенням), тусівка – компанія (аналогічно до російськомовного «тусовка»); останні два слова, як бачимо, є перекладом сленгових номінацій з російської на українську мову зі збереженням змісту.

Молодіжний комп’ютерний сленг 

Сленг найчастіше залежить від соціяльного статусу людей, що його вживають, їхньої національности, професії і гобі. Однак він завжди відрізняється більшою експресивністю і точністю, ніж загальновживана мова. Особливе місце тут посідає комп’ютерний сленг. Він лаконічний, буяє скороченнями та своєрідною символікою. Спостереження за середовищем людей, чия професія пов’язана із використанням комп’ютерів і особливо – мережі Інтернет, показують, що саме в цій сфері відбувається найбільш активне створення неологізмів, до того ж існують всілякі граматичні, фонетичні та графічні інновації.

За свідченням Ірини Щур: «Однією із причин виникнення такої «мови» вважається її виключна місткість, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати чималий абзац літературно опрацьованого технічного тексту. Врешті-решт комп’ютерний жаргон виражає навіть певні емоції, які в сухій та лаконічній реальній Мережі відтворити майже неможливо. Комп’ютерний жаргон – це віртуозна гра для людей, яким тісно в межах нормованої літературної мови. Проте, хай як би прагнули носії жаргону до самобутньої яскравости мовлення та відмінности його від нормалізованої української мови, все ж нововведення відбуваються всередині системи мови і будуються за законами української мови».

З приводу виникнення комп’ютерного сленгу існують різні думки. Одні мовознавці, зокрема Ірина Щур, вважають, що комп’ютерний жаргон виник одночасно з поширенням електронно-обчислювальних машин у США в середині ХХ століття. Инші вважають, що комп’ютерний сленг як окремий вид сленгу з’явився лише в 60-х роках ХХ ст. і пов’язують цей процес з так званою «мінікомп’ютерною ерою» (minicomputer era). Инший «бум» нових слів і виразів приходить після 1995, коли у продаж надійшла операційна система Windows. Завдяки винятковій простоті вона привела до «припливу» користувачів, що виконували подвійну функцію: по-перше, приносили нові поняття в комп’ютерний сленг, по-друге, сприяли проникненню останнього в загальновживану мову.

Як вже зазначалося вище, молодіжна комп’ютерна лексика містить багато слів англійської мови, часто перероблених або навмисно перекручених. Отож слово шутер (гра-стрілялка) бере початок від англійського shoot – стріляти; лексема квакати (грати в комп’ютерну гру Quake) пішла від назви гри; англійське дієслово crack (розколювати) стає дієсловом крекнути, а hack (розбивати) – хакнути. Під впливом народної етимології програми для зламування отримали жартівливу назву крякали.

Нових значень в цьому жаргоні набули багато українських дієслів, наприклад, зависнути (припинити відповідати на команди); перекачати, злити (переписати інформацію).

Велику популярність у комп’ютерному жаргоні мають усічені слова. Це частково зумовлено енергійністю користувачів, їхнім прагненням укластися з повідомленням у можливо менший відрізок часу, певною мірою це викликано прагненням залишитися незрозумілим для непосвячених тощо. З цією метою утворилися слова: комп (замість комп’ютер), проги (програми), вінди (програма Windows). Тут використовуються ті самі суфікси для утворення нових слів, що відображають ставлення мовця до того, що вони позначають: відюха (суфікс -ух(а) залежно від ситуації надає експресію згрубілости, зневаги або іронії).

Український комп’ютерний сленг через свою молодість ще не сформувався, тому більшість слів у ньому має багато варіянтів вимови та написання: дурдос, дирдос – операційна система DR-DOS; вегеа, вежеа, вагон – відеоадаптер VGA; глючити, глюкати – працювати з помилками. Зазвичай вимова слова відповідає або англійському прочитанню, або його українській транслітерації.

Отже, розглянувши деякі особливості комп’ютерного сленгу, можна прийти до висновку, що на даний момент йде активне створення і використання комп’ютерної сленгової лексики. Має також місце проникнення комп’ютерних термінів у загальновживану лексику, причому останнім часом спостерігається посилення цього процесу.

Вплив кримінального арго на молодіжний сленг

За свідченням доктора філологічних наук Лесі Савицької, чільне місце у формуванні мовленнєвої культури молоді посідає кримінальний жаргон. У своєму дослідженні «Про взаємодію жаргону і сленгу» вона зазначає: «Кримінальний жаргон має здатність блискавично проникати в соціяльні сфери законослухняних громадян: спочатку ця лексика стає надбанням мови соціяльних низів, а згодом «завойовує позиції» у міському розмовно-побутовому мовленні, проникає в мову радіо, преси, телебачення, ну і звичайно ж, у різні корпоративні, професійні лексичні системи, тобто стає надбанням інтержаргону».

У системі молодіжного сленгу виділяються синонімічні ряди, елементами яких часто є слова кримінального жаргону, для яких ця семантика не властива.

Наприклад, у молодіжному мовленні слово чувак (чоловік, хлопець) може вільно замінятися такими одиницями: кент (у кримінальному арго дане слово має значення «друг»), клієнт («компаньйон злочину»), дядя («начальник тюрми»), субчик («браконьєр», «звідник»). Таке запозичення можна пояснити здатністю кримінального жаргону проникати в мовлення инших соціяльних верств, зокрема до розмовної мови підлітків. Продовжити даний синонімічний ряд можна також такими одиницями: дявчик (утворене від слова «дядя»), дяфан (має походження ідентичне до попереднього), чувіло ( від слова «чувак»), мужик, чудак (від російського «чудак», прижилося в мові підлітка через подібність до широковживаного «чувак»), типаж (від слова «тип»), корєш (від слова «коріння», з одного кореня).

У подібний спосіб утворився синонімічний ряд до слова лох (некмітлива людина). Наприклад, бивень у кримінальному жаргоні – розумово відстала людина, шлепер – вокзальний злодій, картярський шулер, і, попри семантику в кримінальному жаргоні, ці слова можуть легко замінити лексему лох. Крім згаданих лексичних одиниць, сленгові номінації некмітливої людини включають сленгові слова инших типів сленгу, супроводжувані негативним забарвленням: шайтан, мутант, даун (мед.), дегенерат, імбіцил.

У процесі асиміляції в молодіжній мові одиниць кримінального жаргону вони досить часто повністю втрачають вихідне значення і виконують невластиву йому семантичну функцію.Наприклад, фармазонити (шахраювати при розміні купюр) у молодіжному середовищі вживається у значенні «пояснювати»; заліпуха (брехня) переходить у молодіжний сленг у значенні «річ, подія»; западло – «вважати для себе принизливим зробити щось проти злодійських переконань» – у мові молоді означає «неприємність, капость».

Деякі слова молодіжного сленгу утворюють синонімічні ряди, дублюючи номінації кримінального жаргону і доповнюючи їх власними новотворами, що не перехрещуються з кримінальним арго. Наприклад, доколупатися, вгавкатися, врубатися (зрозуміти) – слова, що об’єднують і молодіжний сленг, і КЖ, тоді як лексеми: в’їхати, втягнути, вкурити, розчехляти – є надбаннями молодіжного сленгового слововживання.

Словосполученню «голосно сміятися» у кримінальному жаргоні відповідає дієслово іржати, у молодіжному мовленні існує також кінчатися, угарати та лахати (від дерти лаха, що прийшло із одного з найдавніших сленгів «лебійської мови», що слугувала засобом спілкування кобзарів).

Дієслова, для позначення вживання алкогольних напоїв: бухати, квасити, киряти прийшли у молодіжне мовлення з кримінального жаргону, але цей синонімічний ряд доповнився одиницями, що виникли внаслідок власної мовотворчорсти підлітків: наложкатись, нажертись, банячити, вгаситися, влупити, дрінчити. У даних новотворах відчувається розмовна експресія, іронізм та иншомовний вплив (слово «дрінчити» очевидно виникло на основі англійського «drink» – пити).

Деякі особливості молодіжного сленгу

Чільне місце в молодіжному мовленні посідають метафоричні номінації, що виявляють образні можливості внутрішньої форми вихідного уявлення: кайф (задоволення) – кайфовий, кайфоломщик, кайфолом; башлі (гроші) – башляти (платити), башльовий (платний), небашльовий (недорогий) тощо.

Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення лексем літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім инше значення, а саме – мовлення; дієслова: запльовуватись, грузити, кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти, солянка мають цілком розбіжне значення у літературній та сленговій мовах.

Проте одиниці молодіжного сленгу теж змінюють свою семантику в сленгові окремих груп.

Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні – це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім доречний смисловий відтінок. Наприклад, замість словосполучення: «іди сюди» вживається: «мандруй сюди», «мігруй сюди», «крокуй сюди» тощо.

Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що передають емоції розповідача бляха-муха, блін, йо-ма-йо. Семантика цих слів зрозуміла лише при усному мовленні і виражається тільки за допомогою інтонації.

Активно використовуються суфікси заниженої емоційної маркованости, такі як: -ха – депресуха, класуха, -юк – сидюк, -ло – файло, хавало, хлебало. Трапляються і здрібніло-пестливі суфікси: телик – телевізор, велик – велосипед, хом’ячок – комп’ютерна мишка, тазик – комп’ютер.

Як уже говорилося, характерним для сленгу (зокрема, комп’ютерного) є закон економії мови у гіпертрофованому вигляді: маг – магнітофон, магазин; комп – комп’ютер; дезе – домашнє завдання; фно – фортепіяно; фізра – фізкультура (останні є наслідком прямого читання скорочень: д/з, ф-но, фіз-ра).

Молодіжний сленг як мовне явище

Лексичний склад нашої, як і будь-якої иншої, мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціяльним та професійним групам людей. Упродовж часу, коли наша мова перебувала під впливом тоталітарної системи, визнавався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування різноманітних діялектизмів, сленгізмів тощо доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається.

На Заході період так званого «жаргонного вибуху» вже минув (увінчавшись зокрема «Механічним апельсином» Берджеса), тоді як до України хвиля інтересу до субмов докотилась лише порівняно недавно. Досі в наукових колах почасти домінує розуміння молодіжного соціодіялекту як «мовного хуліганства». Дослідженням цього питання займаються нині лише окремі мовознавці, хоча сама тема надзвичайно багатогранна.

Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину. Адже і століття тому різні соціяльні групи мали свій стиль мовлення, притаманний саме цій групі. Крім того, розповсюдженим видом сленгу є сленг професійний, що побутує у мовленні людей певного фаху чи роду заняття. У ХVІІІ-ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг, який називався «лебійською мовою» і був незрозумілий навколинім, але при уважнішому розгляді бачимо, що його легко було вивчити, оскільки він ґрунтувався на певних закономірностях перекручування слів, хоча були й окремі сленгові новоутворення. Деякі номінації лебійської мови фігурують у сучасному молодіжному сленгу, зазнавши певних деформацій. Наприклад, поширене у молодіжному мовленні слово лахати (сміятися) пішло саме від мандрівників-лірників, навіть не змінивши значення: «дерти лаха» – сміятися. Слово кльово має таке саме коріння, і вимовлялось воно спершу «клево». Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича «Сліпець» належить саме до даної соціяльної групи й ось цитата: «Оце, – думаю, – клево» (у значенні «добре»).

Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-х, 70-х, 80-х роках ХХ століття вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного словника людей.

Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі, тому й сленг, як один із її складників, надзвичайно швидко зазнає змін. Так, сленг молоді 50-60-х рр. фактично не зрозумілий сучасному молодому поколінню.

Сленг кожної історичної епохи відображав риси часу. Сленг 60-х був наслідком підвищеного інтересу до наркотиків, популярної музики, постійної евфорії. Сленг 70-х містив велику кількість епітетів, що стосувалися невдах: «wally», «nurd» тощо. У сленгу 80-х переважали слова, що стосувалися грошей та роботи.

Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали результатів. Дефініції сленгу, які намагаються нашвидкуруч скомпонувати у ході наукових дебатів, часто виявляються помилковими. Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень для сленгу, таких як: «нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої людини». В.О. Чеховський називає сленг «мовною грою, що допомагає особистості заявити про себе у власному мікросоціумі та водночас відокремитись разом з ним від решти суспільства».

З погляду лінгвіста, сленг – це стиль мови, що посідає місце, антитетичне занадто формальній, офіційній мові. Сленг перебуває в самому кінці можливих засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціяльними угрупованнями, починаючи з дітей, молодих бізнесменів і хакерів і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та наркоманами.

Жаргонізми (сленгові слова) посідають важливе місце у культурі мовлення, їх можна зачислити до лексично-стилістичних утворень. Такі слова притаманні розмовній мові людей, які пов’язані певною спільністю інтересів. Сленг властивий різним групам людей і відіграє важливу роль у житті індивіда.

Сленгові новоутворення можуть бути стилістично невтральні та стилістично знижені. Саме на цих поняттях ґрунтується взаємозв’язок між культурою мовлення та сленговою лексикою. Стилістично невтральні сленгові новоутворення не засмічують мови, а стилістично знижені вважають явищем негативним. У переважній більшості випадків, коли йдеться про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично зниженими. Якраз через це виникає нерозуміння молодіжної субмови, її заперечення, що одночасно провокує вживання не лише даних лексем, але і перехід на нецензурну лексику.

Мовний діалект

В українській мові існує багато слів і висловів які притаманні певному українському краю, можливо це є діалект. Діалект як правило складається історично, в залежності від регіону (гори, степи, ліси), сусідніх держав. Думаю усі помітили, що українці із західної частини України часто при розмові говорять схожі на польські, угорські чи інші слова, на сході України як і на її півдні якщо людина розмовляє українською може сказати російське чи інше слово, але розмовляють українською мовою. Інколи може бути, що якісь певні слова незрозумілі. Це до речі стосується усіх мов світу.
Хотів би, щоб ми поспілкувалися з вами, шановні учасники, на тему "Мовний діалект".                  

Я хотів би, щоб ми усі розмовляли гарною, не засміченою діалектикою, мовою, літературною українською мовою. Це можливо дещо комусь і складнувато, але ми мусимо розвивати свою українську мову.

Як на мене, то діалекти збагачують мову... а засмічує суржик.
діалекти формуються в межах одного регіону, зазвичай це жива розмовно-побутова мова, що збереглася з давніх часів... в той час, як суржик - це витвір більш пізній, побудований на змішуванні слів з різних мов...

Так діалект збагачує мову, це не погано, але коли його не багато, хочеться щоб ми розвивали українську мову.



ага! давайте, давайте забудемо як говорили наші прадіди, а натомість будемо говорити так, що ніхто й не зрозуміє, зате модно(((
ха-ха-ха(((


На мій погляд, діалект є невід"ємною складовою кожної мови. Можливо навіть із декількох діалектів, і формюється мова. А щоб мова була гарною, то потрібно грамотно нею розмовляти!!!!


Звісно, літературна мова - це класно, але як можна не поважати діалект? це ж не просто слова - у цьому і проявляється наша культура!!
можна не говорити діалектом, але нелюбити його - це все одно що не бути українцем. бо літературну мову і іноземці можуть вивчити, а ми тоді хто?....



Якщо діалектом вважати українські слова які говорять в певному регіоні нашої держави, і які є синонімами до інших українських слів, що вказують на один і той самий предмет - це добре, цікаво, думаю це збагачує нашу мову, але якщо чуєш в розмові польські, румунські, російські, слова мов сусідніх держав, то це не є добре.


бо тоді це не діалект а суржик, Костя Галак. діалекти слухати цікаво, а суржик огидно.
Діалект це є цікаво, а іншомовні слова в нашій мові чути не хочеться.

Українські діалекти http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B...

Північне наріччя побутує на терені Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Волинської, північних частин Київської та Сумської областей.

- Південно-західне наріччя поширене на території Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької, Хмельницької, Вінницької, Тернопільської, північно-західних частин Кіровоградської та Одеської областей, південно-західної частини Київської області, південної частини Житомирської області, західної частини Черкаської та пів­
нічної частини Миколаївської областей.

- Південно-східне наріччя охоплює Полтавську, Харківську, Луганську, Донецьку, Запорізьку, Дніпропетровську, Херсонську області, Крим, південно-східні частини Київської, Сумської, Кіровоградської, Одеської, східну частину Черкаської та південну
частину Миколаївської областей. До цього наріччя належать говори Середньої Наддніпрянщини, що є основою літературної мови.

Діалекти української мови відрізняються один від одного перш за все лексичним складом, фонетикою, стилістикою. Східноукраїнські діалекти зазнали значного впливу російської мови, західноукраїнські — поль­ської, румунської та інших. Діалектне розмежування може бути досить значним. Так, наприклад, у Закарпатській області за сукупністю мовних ознак можна виділити 5 діалектів. Водночас місцеві (територіальні) діалекти активно взаємодіють із літературною мовою, збагачують її та змінюються самі. Цьому сприяють рівень освіти населення, засоби масової інформації, інтеграційні процеси в суспільстві.

Українська мова, як зазначалося раніше, поділяється на літературну і розмовно-побутову, або - загальнонародну. Оця загальнонародна мова і є діалектною мовою. Звичайно, метою навчальних курсів з української мови (як шкільних, так і університетських) є поширення серед населення саме ЛІТЕРАТУРНОЇ мови - мови газет, телебачення, мову офіційно-ділового, художнього стилю. Літературна мова відрізняється від діалектної своєю унормованістю і системністю. Діалектна мова є неповторним явищем кожної мови. Вона є предметом дослідження багатьох науковців. Укладений "Словник української мови" в трьох томах, аналогів якому немає в світі, над яким працювали видатні українські мовознавці. Влітку я сама проходитиму діалектологічну практику - збиратиму мовний матеріал за місцем проживання. Тому я не вважаю, що діалекти засмічують нашу мову.

Це так, діалект не засмічує, а збагачує мову, а суржик нам не потрібен. Я хочу розмовляти і чути українську мову.

Яку силу має слово?

Багато людей часто кажуть, що у них погано йдуть справи, що жити стало неможливо, що діти їх не слухаються і що вони настільки нещасні, що вже просто не знають, що робити далі. А як часто люди дають слово або обіцянку виконати що-небудь, а потім просто не роблять обіцяного? Ще частіше люди критикують влади, начальство, податкову службу, та й багато кого ще.

Врешті-решт, вони отримують те, на чому так вперто наполягають: справи у них йдуть все гірше, діти не слухаються все більше, а начальство стає все суворіше. Причина цього в тому, що люди абсолютно не цінують свої слова. Для таких людей слово - не більше, ніж порожній звук, привід розім'яти м'язи рота, і зайвий раз що-небудь сказати.

Слово, сказане людиною, несе в собі велику силу. Розкидатися своїми словами направо і наліво - велика дурість. Слово - цінний скарб. Чим відповідальніше і мудріше людина ставиться до своїх слів, тим краще він контролює своє життя, і тим цінніше його слова в очах оточуючих його людей.

Як люди ставляться до політиків, що дає порожні обіцянки? Та вони просто перестають їм довіряти, бо бачать, що політики не цінують свої слова. Ми формуємо думку про людину за його вчинків. Але саме слова людини дають напрямок його дій. І найголовніше тут - це щоб наші слова відповідали нашим вчинкам.

Потрібно бути швидким на слухання і повільним на слова. Не варто поспішати вставити як можна більше слів. Людина, яка багато говорить, ризикує наговорити багато дурниць і втратити повагу співрозмовника. Мудрість почасти полягає в умінні говорити правильні слова в правильному кількості. Для того щоб цього навчитися, потрібно навчитися слухати людей, і розучитися говорити самому. Розучитися говорити - значить втратити інтерес до самого факту проголошення слів. Піти від порожніх розмов, які не несуть у собі жодного сенсу.

Це зовсім не означає, що не можна спілкуватися з друзями та товаришами. Навпаки, це говорить про те, що потрібно привнести у ваше спілкування максимум ефективності, максимум користі і взаємодопомоги, так, щоб воно приносило позитивні зміни, направляв до правильних рішень, але ні в якому разі не було засобом зайняти час. Треба прагнути проводити час так, щоб воно несло максимальну користь у майбутньому. А що користі від порожньої балаканини?

Говорити потрібно те, що ви хочете побачити. Якщо у вашої дитини щось не виходить, підбадьорити його, скажіть, що помилки бувають у всіх, і що в майбутньому в неї обов'язково все вийде. Якщо ваша дитина зумів щось зробити (наприклад, отримав п'ятірку в школі), ви повинні обов'язково похвалити його, сказати, що він молодець, що він дуже розумний. Тут, до речі, дуже часто помилкою батьків є те, що вони звикають до того, що дитина отримує одні п'ятірки і вже перестають хвалити його, а коли дитина отримає четвірку, то починають його лаяти. Так дитина перестає радіти оцінками, а тільки переживає за кожну з них. Батьки, проявляйте мудрість до своїх дітей!

Якщо у вас якісь проблеми, не варто часто говорити про це. Ну що за життя без проблем? Це не життя. Поки ми живемо, у нас будуть проблеми. Але ж саме в проблемах ми пізнаємо себе, відчуваємо на міцність. Не дарма ж кажуть, що друзі пізнаються в біді. Якщо ви будете скаржитися, плакатися і постійно повторювати "Які у мене проблеми", то це тільки погіршить ситуацію. Оптимізм повинен бути завжди. Коли дві жаби потрапили в глечик з молоком, одна з них погодилася з проблемою, склала лапки, і потонула. Але друга не погодилася. Вона працювала лапками, поки не збила масло, встала на нього і вистрибнула з глечика. Ви просто не можете зіткнутися з такою проблемою, яку не можете вирішити. Повірте.

Цінуйте те, що у вас є, навіть якщо вам здається, що ви нічого не маєте. Поки ви живі, ви можете щось зробити. Ваше життя у ваших руках. Якщо ви усвідомлюєте, що ви творець своєї долі, то на політиків та інших "шишок", на зовнішні обставини ви взагалі не будете звертати ніякої уваги. Ви самі створите собі потрібні вам обставини.

Ви у відповіді за ваше життя. Ваше життя визначають ваші вчинки. Ваші вчинки визначають ваші слова. Усе починається зі слова. Слова - це як вуздечку для коня, вони задають напрямок нашого руху. Будьте мудрі в словах, і ваше життя буде під контролем!

Автор: Олександр Константинов